не писане паркером
[Recent Entries][Archive][Friends][User Info]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in the "Аlthoff von Батьківщина" journal:[<< Previous 20 entries]
|
11:13 pm
[Link] |
Jerome David Salinger (1919 - 2010)
Я ввійшов до себе й змочив чуб. Та коли носиш «їжачка», прилизати його — дохле діло. Потім спробував, чи не смердить у мене з рота — адже я висмалив у «Ерні» тьму сигарет, ще й пив віскі з содовою. Це робиться так: приставляєш до рота долоню і хукаєш угору, дo носа. Запаху я нібито не почув, але, зуби все ж таки почистив. Потім одяг свіжу сорочку. Я знав, що задля якоїсь там повії особливо прибиратися не варто, але ж треба було згаяти час. Бо чогось я трохи нервувався. Правда, я вже був досить збуджений і т. ін., але все ж таки трохи нервувався. Якщо вже хочете знати правду, то я ще й жінки не знав. Не брешу. Нагода стати мужчиною і т. ін. траплялася не раз, але в мене так нічого й не вийшло. То те завадить, то те. Скажімо, коли ти в дівчини вдома, то її старі припхаються не тоді, коли треба, — тобто ти сам боїшся, що вони ось-ось припхаються. А коли всядешся з нею в чиїйсь машині на задньому сидінні, то на передньому неодмінно сидить ще одна дівчина — тобто хто-небудь із своєю дівчиною, і цій теж кортить знати, що ж у біса діється на тому задньому сидінні. І вона все круть та круть головою назад — мовляв, що ж у дідька ви там робите?! Одне слово, то те завадить, то те. Але раз чи два до цього ледве таки не дійшло. Особливо один раз, я добре пам'ятаю. Проте знов щось перешкодило — навіть не пригадую вже, що саме. Та здебільшого, коли вже майже дійде до діла, дівчина — якщо вона, звісно, не повія тощо — неодмінно скаже: «Облиш, не треба». І я облишаю. Ось у чому моя біда. Інші не облишають, а я нічого не можу з собою вдіяти. Біс його знає — чи вона справді хоче, щоб ти облишив, чи просто страшенно боїться, а чи тільки каже тобі облишити, щоб потім, коли не послухаєшся, винен був ти сам, а не вона. Одне слово, я завжди слухаюсь. На лихо, мені завжди їх шкода, дівчат. Розумієте, більшість із них такі дурепи, і взагалі. Тільки почнеш її цілувати, дивишся — а вона вже й ради собі не може дати. Як тільки дівчина по-справжньому розпалиться, розуму в неї вже не питай. Не знаю. Каже мені: «Облиш!» — і я облишаю. Потім каєшся, коли проведеш її додому, але щоразу робиш те саме.
|
|
11:04 pm
[Link] |
Ремінь
Був якось я в бабці і дивилися ми з нею старі знимки. І стою я на одній знимці - такий малий гімнюк, - я дивлюся на неї і кажу бабці: подумайте тільки, зараз я ношу той самий ремінь, що й на фотографії.
А сьогодні той ремінь порвався...
|
|
11:28 pm
[Link] |
Do prostego człowieka
Треба ж... Хотів от пост написати, і знайшов його в неті - точно такий яким я його й уявляв. Скопіював з http://rcl.livejournal.com/7281.html
Може хтось знає український переклад?
| |
Julian Tuwim
DO PROSTEGO CZŁOWIEKA
Gdy znów do murów klajstrem świeżym
Przylepiać zaczną obwieszczenia,
Gdy "do ludności", "do żołnierzy"
Na alarm czarny druk uderzy
I byle drab, i byle szczeniak
W odwieczne kłamstwo ich uwierzy,
Że trzeba iść i z armat walić,
Mordować, grabić, truć i palić;
Gdy zaczną na tysięczną modłę
Ojczyznę szarpać deklinacją
I łudzić kolorowym godłem,
I judzić historyczną racją,
O piędzi, chwale i rubieży,
O ojcach, dziadach i sztandarach,
O bohaterach i ofiarach;
Gdy wyjdzie biskup, pastor, rabin
Pobłogosławić twój karabin,
Bo mu sam Pan Bóg szepnął z nieba,
Że za ojczyznę - bić się trzeba;
Kiedy rozścierwi się, rozchami
Wrzask liter pierwszych stron dzienników,
A stado dzikich bab - kwiatami
Obrzucać zacznie "żołnierzyków". -
- O, przyjacielu nieuczony,
Mój bliźni z tej czy innej ziemi!
Wiedz, że na trwogę biją w dzwony
Króle z panami brzuchatemi;
Wiedz, że to bujda, granda zwykła,
Gdy ci wołają: "Broń na ramię!",
Że im gdzieś nafta z ziemi sikła
I obrodziła dolarami;
Że coś im w bankach nie sztymuje,
Że gdzieś zwęszyli kasy pełne
Lub upatrzyły tłuste szuje
Cło jakieś grubsze na bawełnę.
Rżnij karabinem w bruk ulicy!
Twoja jest krew, a ich jest nafta!
I od stolicy do stolicy
Zawołaj broniąc swej krwawicy:
Bujać - to my, panowie szlachta!
1929 |
|
Юлиан Тувим
К ПРОСТОМУ ЧЕЛОВЕКУ
Когда опять листки, плакаты
Расклеят по столбам заборным,
И слово: «Граждане, солдаты!» -
В глаза ударит шрифтом черным,
И вновь щенок придурковатый
Поверит их призывам вздорным,
Что нужно вновь идти и биться,
Жечь, грабить, рушить, навалиться;
Когда по старому шаблону
Писаки взвоют истерически,
Когда оглохнут все от звона
О «вечном праве историческом»,
О пяди, рубежах и датах,
О полководцах и солдатах,
О пращурах и о знаменах;
Когда прелаты и раввины
Опять восславят карабины,
Веля во имя божьей славы
Карать врагов своей державы;
Когда расхристанные хамы
Газетные заполнят строчки,
И побегут стадами дамы
Дарить «солдатикам» цветочки,-
Знай, мой дружище неученый,
Знай, почему попал в солдаты:
В набат забили похоронный
Цари и толстые магнаты!
Знай, если эта вражья сила
На бой зовет в порыве яром,
То значит - где-то нефть забила,
Запахло где-нибудь долларом,
В каких-то кассах дело плохо,
В каких-то банках пахнет крахом
Или какой-нибудь пройдоха
Весь хлопок заграбастал махом!
За их дела не стоит биться!
Ткни в землю штык и будь таков!
И от столицы до столицы
Кричи, что крови не пролиться!
Паны! Ищите дураков!
1929 |
|
|
11:06 am
[Link] |
Sen
Byłem na dworcu. Siedziałem na krawężniku i czekałem taty. Paliło słońce, czułem się jak na kurorcie. On przyjechał po mnie i pojechaliśmy po mamę. Pojechaliśmy do domu.
Te obrazy były nie poznawalne. Nigdy nie siedziałem na tym krawężniku. Nie jechałem samochodem z mamą, tatą i plecakiem, będąc takim brudnym. Trwał sen. Ja musiałem wejść do pokoju, do swego pokoju, który mieści wszystko. Który jest szary i zimny, niebieski i ciepły. "Sny pomieszały się z rzeczywistością" - te słowa momentalnie weszły mi do głowy. Dopiero wtedy zrozumiałem.
Każda podróż jest ucieczką od rzeczywistości. I wiemy o tym jak jedziemy, a w sumie - dlatego właśnie jedziemy. Ucieс. Bo rzeczywistość zabija. Zabija swoją pewnością, stabilnością. Szarością, nieobecnością. Tak, nieobecność własnej osoby - to uczucie chyba najbardziej mnie prześladuje w mojej rzeczywistości.
Jeździłem do Szcz. do pewnej X. Hm... Ciekawie, czy da się to nazwać podróżą. W sensie geograficznym na pewno tak, ale właśnie w tym moralnym... Nigdy nie wracałem do rzeczywistości w taki sposób jak teraz. Mózg nie może się zdecydować - był to sen czy rzeczywistość. Cały czas myślał - do ostatniej chwili, do samego pokoju! - że to była rzeczywistość. Że to nie sen, że rzeczywistość może być inną, że w życiu może stać się coś więcej niż tylko sen...
Ja wszedłem do pokoju. Nie, nie stałem przy drzwiach jak wkopany. Wszedłem na chwile, coś rzuciłem na łóżko, wyszedłem... A ta nowa myśl...
***
Muszę się ogarnąć i wrócić... Już wracam...
19 05 2009
|
|
03:48 pm
[Link] | нарешті я вдома...
|
|
10:29 pm
[Link] |
Про творчість
Талант — це одна третя в рівнянні успіху. Талант важливий в будь-якій професії, але він не гарантує успіху. Не менш важливими є тяжка праця і везіння. Тяжка праця — це самодисципліна і самопожертвування. Везіння ж, серед іншого, — це доступ до сили, якою є зв'язки, гроші і час. Фактично, якщо ти не дуже талановитий, ти можеш досягнути успіху сконцентрувавшись на двох інших складових. Якщо ти думаєш, що я помиляюся, — оглянься навколо.
95% будь-якої творчої роботи — колупання в гімні. Тільки 5% приносять задоволення. При навчанні розглядають тільки цю частину, тому це стовідсоткове задоволення. Насправді ж більшість часу ти розгрібаєш документи, малюєш абсолютно нецікаві речі, перевіряєш факти, ведеш переговори, продаєш, збираєш гроші, оплачуєш податки і т.д. Якщо ти не навчишся любити занудні і дурні частини своєї професії, не будеш їх виконувати сумлінно і акуратно, — ти ніколи не досягнеш успіху.
зі статті Top Ten things they never taught me in school
|
|
07:59 pm
[Link] |
висоти і відстані
думав нині гадав, як далеко можна побачити з корабля, якшо вилізти на найвищу щоглу? і виявляється, от на стільки:
налічествує ше графік для більших висот ( хочу увідіть! )
графіки створені власноручно такими засобами як powercalc.exe та mspaint.exe
і ше одне. якшо чийсь питлівий ум хоче знати, на скільки вашє далеко можна заглянути, то по моїх соображеніях, далі ніж на 10 тис. км ніяк не вийде.
|
|
11:54 am
[Link] |
гєнєрал Чубчік
© «Яндекс»
|
|
12:49 pm
[Link] |
Венера, Юпітер... податкова...
|
11:23 am
[Link] |
всякі собаки
дістав квиточок на певну атракцію, за шо пообіцяв про неї розказати найдорожчим близьким і рідним, однокласникам і одногрупникам, кондукторам і контролерам, наркоманам і алкоголікам, лесбіянкам і педерастам, ксьондзам і терористам, депутатам і продавцям. отже, мої дорогі друзі:
|
|
05:15 pm
[Link] |
Світ після кризи
Якщо все-таки антикризова стратегія не буде розроблена та втілена, нас чекає наступне:
1) повна ізоляція країни і прининення будь-якої зовнішньо-економічної діяльності;
2) повне припинення продажу будь-якої іноземної готівкової валюти всередині країни — буде проводитися тільки купівля валюти у населення;
3) тією чи іншою мірою стихійна структурна реформа економіки;
4) гіперінфляція до стану неспроможності повернути взяті за кордоном кредити, тобто економічне банкрутство держави як зовнішньоекономічного суб’єкта;
5) внутрішній дефолт — неплатежі зарплат бюджетникам та пенсій;
6) глибоке ешелоноване безробіття;
7) повна руйнація металургії аж до неможливості відновити її після кризи;
8) інфраструктурний колапс міст як основного життєвого середовища;
9) продовження урядом спроб діяти в режимі "ностальгії" аж до виникнення стану повної неадекватності його дій та зникнення центральної влади як такої;
10) реклама та маркетинг продовжуватимуть намагатися повернути споживчі мотивації людей в стані депресії, травмуючи їх свідомість;
11) народні бунти, війна, розкол країни.
джерело: http://www.pravda.com.ua/news_print/2008/11/26/85100.htm
|
|
10:28 am
[Link] |
Базарні історії (на реальних подіях)
Ходив нині з мамою на базар. То дуже позитивне місце! Маю піднятий настрій на цілий день. Чув ребусний діалог:
- 20 яєць, будь ласка.
- Жовтих?
- Великих.
- Вони всі гарні.
Бачив пакети гречки, яка називається "На заздрість сусіду". Цьоця ся питаї "Шо Вас цікавть?", а звучить як "Якіта праблєми?". А на виході з базару мама собі нагадувала "ми без картоплі, ми без картоплі", і то звучало як "ми без правих закрилок, ми без правих закрилок".
|
|
11:29 am
[Link] | Кажуть новини, шо в п'ятницю десь на брайтон біч (цікаво, де то…) викинуло на пляж гіганського леґо-мена.
Напис на грудях: "No real than you are"
|
|
05:55 pm
[Link] |
http://www.artgraphics.ru/best/winners.html
|
|
10:09 am
[Link] | 
|
|
12:21 am
[Link] |
кримінал
класні в нас кримінальні новини.
У Чернівецькій області чоловік вбив сусідку через надмірне гавкання її собак
а ше сьогодні читав, шо в ірані, чи де то, вчитель виникув учня з третього поверху.
я торчу... світ такий прекрасний...
|
|
05:57 pm
[Link] | на львівських задвірках бодьо грає
(вова тим часом си думу гадає)
після файного грання відбулась імпровізована подорож до тернополя. там на фотоматриці був завпечатльон бодін сосок, а також казкова усмішка катерини (отут).
|
|
10:09 am
[Link] | 
|
|
02:57 pm
[Link] |
онатобімаєш
|
|
01:31 pm
[Link] |
ваша флешка в мому комп'ютері
думаю, всі знають, шо якоюсь флешкою можна льогко принести собі вірус до хати. ото зробив польове дослідження по гуглу, бо хотів си довідати, як уникнути такого удєлу. спішу поділитись результатами.
( результати )
|
[<< Previous 20 entries] |
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
althoff's journal